Молодь безоплатно ремонтує одяг для людей із вразливих груп
У Кропивницькому створили «Соціальне ательє», у якому юні волонтери готові безоплатно допомогти внутрішньо переміщеним сім’ям, а також тим, хто не має фінансової можливості полагодити свій одяг
- Доступно:
- Українська
- English
«Якось я звернула увагу на людей, які на вулиці готували їжу. Вони роздавали її тим, хто не мав можливості купити продукти чи готові страви. Раніше я не знала, що таке волонтерство. Однак коли побачила цих людей, то зрозуміла, що також хочу допомагати іншим», — згадує 17-річна Аріадна з Мелітополя той день, коли вирішила стати волонтеркою. У її рідному місті на самому початку повномасштабної війни розпочалися активні бойові дії. Було дуже гучно та страшно, тому якийсь час родина дівчини змушена була жити в підвалі.
Згодом сімʼї Аріадни вдалося евакуюватися до Кропивницького. У цьому місті вже на третій день після переїзду дівчина зайнялася волонтерством. Спочатку вона допомагала сушити хліб, який далі передавали у прифронтові райони. Потім пакувала аптечки. А цієї зими Аріадна приєдналася до команди волонтерів «Соціального ательє». Дівчина до того вже мала невеликий досвід шиття, тож це було чудовою можливістю вдосконалити свої вміння та використати їх для допомоги іншим.
«Наші волонтери надають безоплатні послуги з ремонту одягу для людей із вразливих категорій населення, а також внутрішньо переміщеним особам. Ці люди отримують одяг у гуманітарних центрах і часто потребують, щоб його “підігнали” під розмір. Найчастіше звертаються із запитами вкоротити штани або вставити змійку у виріб», — розповідає керівниця проєкту Вікторія Алєксеєвець.
«Соціальне ательє» заснували на базі місцевого ліцею сфери послуг. Тут одяг ремонтують учні навчального закладу, а також молодь Кропивницького — загалом 40 юних волонтерів. Усі вони пройшли навчання з шиття, а також тренінги із самоорганізації та стресостійкості. За підтримки ЮНІСЕФ закупили нове обладнання: швейні машинки, парогенератори, ноутбук і принтер. Лише за кілька місяців молоді вдалося відремонтувати близько 500 виробів.
Аріадна зізнається, що ательє, своєю чергою, допомогло також їй. Адже вона продовжує навчатися у своїй мелітопольській школі онлайн, тож живого спілкування бракувало. А у проєкті дівчині вдалося познайомитися з однолітками та завести нових друзів, що, зрештою, сприяло швидкій адаптації на новому місці.
«В ательє допомагають людям, що дуже важливо. Для мене це про користь. Я почуваюся потрібною для наших клієнтів, для країни. Тут мені вдалося познайомитися з людьми, які справді потребують допомоги. Багато внутрішньо переміщених осіб приходять. Вони діляться своїми історіями життя, виливають душу. Така довіра дуже цінна».
