«Треба не боятися, а брати дітей у сім'ю»
Через бойові дії багатодітна мати-вихователька Оксана 4 місяці була розлучена з сімома прийомними дітьми. Попри всі труднощі жінка повернула малечу додому та жодного разу не пошкодувала, що свого часу створила дитячий будинок сімейного типу
- Доступно:
- Українська
- English
Оксана, 46-річна мати-вихователька дитячого будинку сімейного типу з Бунакового, що на Харківщині, зустріла початок війни на відстані від своїх прийомних дітей. Семеро її вихованців якраз перебували в санаторії, коли пролунали перші вибухи.
«Війна почалася дуже страшно. Діти були в санаторії, а ми вдома. Ми залишилися самі: я, моя найменша дочка, невістка і двоє онуків», — розповідає Оксана.
На щастя, дітей із санаторію вдалося евакуювати у Дніпро, а потім перевезти в безпечне місце на захід країни.
«Діти були дуже налякані, сиділи в підвалі. Дзвонили й питали: “Мамо, як ви там вдома?”. А я питала: "А ви там як? Бо ми тут хоч у рідних стінах”», — згадує жінка.
Попри складну ситуацію та регулярні обстріли, всі були дуже щасливі, коли через чотири місяці розлуки сім’я нарешті зібралася. Проте життя в Бунаковому сильно змінилося: через бойові дії в селище довго не привозили продукти, а найближчий відкритий магазин був за 60 кілометрів. Ціни зросли навіть на речі першої потреби.
Оксана розповідає, що все подорожчало, дещо втричі чи вчетверо, тож прогодувати велику родину стало для неї справжнім викликом.
«Ми почали заморожувати хліб про запас»
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) надав сім’ї фінансову допомогу. Кошти витрачали на купівлю харчових продуктів та облаштування укриття в підвалі гаража, яке могло б захистити велику родину під час обстрілів. Частина грошей пішла на ремонт насосної станції, яка подає воду в будинок.
Діти — розрада для Оксани. Коли її старші сини виросли й поїхали на навчання, вона зрозуміла, що не хоче залишатися сама у великому будинку. Так і ухвалила рішення взяти дітей під опіку. Прикладом для жінки була її власна мама, яка також заснувала дитячий будинок сімейного типу. Жінки живуть в одному селі й допомагають одна одній.
«Треба не боятися, а брати дітей у сім'ю і любити їх», — переконана Оксана, яка жодного разу не пошкодувала про те, що взяла на себе велику відповідальність, створивши дитячий будинок сімейного типу.
Мати-вихователька говорить, що жоден інтернатний заклад не може замінити дитині родину
«В дитбудинках групи по 20–30 дітей. Там немає змоги приділити увагу кожній дитині. Тому діти з інтернатів приїжджають без елементарних навичок самодогляду».
Сама Оксана — педагогиня, завуч у місцевому ліцеї. Тож жінка багато часу приділяє навчанню дітей: допомагає, підтримує, скеровує. Цього року вона надрукувала банер-привітання зі святом першого дзвоника, прикрасила будинок і влаштувала дітям справжній день знань. Хай не у школі, але їй було важливо, щоб цей день запам’ятався її маленьким школярам.
17-річна Карина, прийомна донька Оксани, довго звикала до життя в сім’ї, конфліктувала з сестрами, проте зараз зізнається, що дуже щаслива:
«З братами та сестрами гуляємо, вчимо уроки разом, складаємо пазли. Мені подобається, що в нас велика родина, є сестри, які мене дуже люблять»
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) підтримує реформу деінституалізації та розвиток сімейних форм виховання дітей в Україні, зокрема надаючи грошову допомогу багатодітним, прийомним родинам, ДБСТ та сім’ям, які виховують дітей з інвалідністю. Станом на травень 2023 року ЮНІСЕФ фінансово допоміг понад 250 000 сім’ям, підтримавши більше як 700 000 дітей.
У 2023 році програма грошової підтримки від ЮНІСЕФ спрямована на багатодітні сім’ї, а також на родини з прийомними дітьми та ДБСТ зі сходу та півдня України, які проживають у населених пунктах, що повернулися під контроль українського уряду, а також у 30-кілометровій зоні від лінії фронту.
Програма грошової допомоги «Спільно» реалізується ЮНІСЕФ за фінансової підтримки Європейського Союзу, урядів Португалії, Норвегії та Німеччини через Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини (GFFO) та Deutsche Gesellschaft für International Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, а також сім'ї національних комітетів ЮНІСЕФ.
