Артем спілкується та навчається “очима” завдяки ай-трекеру
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) надав восьмирічному Артему з Броварів спеціальний прилад — ай-трекер, який допомагає хлопчику спілкуватися та розвиватися, а цього року дозволить піти навчатися в інклюзивному класі
- Доступно:
- Українська
- English
«Коли Артем був трохи менший, спеціалісти казали, що він заслабкий для спілкування», — розповідає Світлана про свого сина.
У хлопчика від народження інвалідність та супутні розлади здоров’я, через які він самостійно не розмовляє та пересувається на кріслі колісному. Для того, щоб допомогти Артему комунікувати, ЮНІСЕФ минулого року передав йому ай-трекер. Завдяки цій технології, що відстежує рух очей, він вчиться висловлювати власні думки та бажання.
Логопеди та психологи працюють із хлопчиком з чотирьох років. Фахівці помітили, що Артем відповідає на запитання, виконує багато завдань.
«Коли ми спробували працювати з ай-трекером, то побачили, що це справді дієво. Бувають правильні відповіді, бувають помилки, але на помилках ми вчимося», — говорить Світлана.
Артем дуже чекав на пристрій, бо батьки йому про нього багато розповідали.
«Так само як ми можемо натискати пальцем на екрані сенсорного телефона чи працювати мишкою, за допомогою своїх очей Артем може відповідати на запитання, грати в ігри»
Коли вона вмикає ай-трекер, Артем усміхається та пожвавлюється. Одразу показує розвивальні ігри, в які найбільше любить грати. За допомогою пристрою хлопчик може малювати та навіть грати на музичних інструментах.
Поки ми розмовляємо зі Світланою, Артем за допомогою ай-трекера говорить: «Привіт, я радий вас бачити». А далі просить попити.
Поява приладу покращила якість життя хлопця і всієї родини. «Зараз Артем може висловити свою думку. Може сказати, що хоче суп чи пюре. Для нас це розв’язання багатьох питань. Він може покликати когось, сказати, що втомився чи хоче спати. Ай-трекер — це його інтелект», — розповідає Світлана.
Спочатку Артем користувався приладом по кілька годин на день. Щодня додавали трохи часу. Перші три-чотири місяці хлопчик вивчав технологію і поступово зрозумів принцип її дії. Фахівці, які працюють з Артемом, теж використовують технологію під час занять: для виконання різних логопедичних завдань, вивчення фігур тощо.
Через війну Артем минулого року не пішов до інклюзивного класу, а навчався з ай-трекером дистанційно, проходив програму другого класу. Вчителька зі школи надсилала завдання онлайн і хлопець виконував їх з мамою. Займалися по кілька годин на тиждень.
Світлана каже, що завдання зі школи були досить простими для сина: «Це було більше закріплення матеріалу першого класу. Ми повторювали літери, цифри, вчили додавання, кольори, пори року».
Паралельно з Артемом займався корекційний педагог з реабілітаційного центру, який давав хлопчику складніші завдання. Світлана сподівається, що син відвідуватиме школу з нового навчального року вже у вересні. Адже ЮНІСЕФ допоміг зробити приміщення школи доступним для пересування дітей на кріслах колісних.
«Наш класний керівник нас чекає. Ми дуже радіємо цьому», — зізнається мама хлопчика.
На уроках Артему допомагатиме асистент вчителя. З ай-трекером хлопчик зможе спілкуватися з однолітками.
«У школі буде можливість повноцінно освоювати програму, Артем бачитиме навчання інших школярів і це його мотивуватиме. Також віримо, що іншим дітям буде цікаво з ним спілкуватися», — міркує Світлана.
ЮНІСЕФ сприяє доступу дітей з особливими освітніми потребами до освіти, надаючи інноваційні допоміжні технології, такі як ай-трекери, а також організовуючи тренінги та наставництво для вчителів і батьків, щоб вони могли допомогти дітям використовувати ці пристрої для спілкування, навчання та саморозвитку.
Завдяки фінансуванню уряду Швеції та фонду Akelius, вже п’ятеро дітей в Україні отримали ай-трекери від ЮНІСЕФ, а також підтримку від фахівців інклюзивно-ресурсних центрів, які пройшли навчання щодо застосування цієї технології в роботі з дітьми.
